СОКАЛЬСЬКА  РАЙОННА  РАДА

ЛЬВІВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

  XІX  сесія _VІІ_ скликання

Р І Ш Е Н Н Я №

30 червня 2017 року                                                                                  м.Сокаль                   

Про звернення до Міністерства екології

та природних ресурсів  України щодо підтримки

клопотання про створення національного

природного парку на території

Сокальського району з підпорядкуванням

Міністерству екології та природних ресурсів України

 

 Розглянувши лист голови постійної депутатської комісії з питань агропромислового комплексу, земельних відносин, екології, раціонального природокористування та розвитку сільських територій  Сенюка А.І.  від 29.06.2017 року № 29-06-01 про звернення щодо підтримки клопотання ініціативної групи, яка була створена спільним розпорядженням голови Сокальської районної ради, Директора департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОДА, голови Сокальської районної державної адміністрації  за №45 від 17 червня 2016року, з метою підготовки клопотання щодо створення нацонального природного парку  на території Сокальського району, керуючись  ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 51-53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та враховуючи висновок постійної комісії з питань агропромислового комплексу, земельних відносин, екології, раціонального природокористування та розвитку сільських територій, Сокальська районна рада Львівської області,-

ВИРІШИЛА:

      1. Прийняти та направити звернення до Міністерства екології та природних ресурсів України щодо підтримки клопотання ініціативної групи про створення національного природного парку на території Сокальського району з підпорядкуванням Міністерству екології та природних ресурсів України  (додається).

     2. Голові Сокальської районної ради Львівської області забезпечити оприлюднення даного рішення в часописі районної газети "Голос з-над Бугу" та через КП «Телерадіокомпанія «Сокаль».

3. Контроль за виконанням рішення покласти на постійну депутатську комісію з питань агропромислового комплексу, земельних відносин, екології, раціонального природокористування та розвитку сільських територій.

           

Голова  районної  ради                                                    Микола Пасько

 

 

 

                                         Міністерство екології та природних                

         ресурсів України

 

 

ЗВЕРНЕННЯ                          

 щодо підтримки клопотання про створення національного природного парку на території Сокальського району з підпорядкуванням Міністерству екології та природних ресурсів України

 

Розглянувши лист голови постійної депутатської комісії з питань агропромислового комплексу, земельних відносин, екології, раціонального природокористування та розвитку сільських територій  Сенюка А.І.  від 29.06.2017 року №29-06-01 про звернення щодо підтримки клопотання ініціативної групи, яка була створена спільним розпорядженням голови Сокальської районної ради, Директора департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОДА, голови Сокальської районної державної адміністрації  за №45 від 17 червня 2016року, з метою підготовки клопотання щодо створення нацонального природного парку  на території Сокальського району, керуючись  ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 51-53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», Сокальська районна рада клопоче щодо погодження створення національного природного парку на території Сокальського району Львівської області.

Згідно з Указом Президента України від 01.12.2008 року №1129/2008 «Про розширення мережі території національних природних парків  та інших природо-заповідних об’єктів», загальнодержавною програмою збереження біорізноманіття на 2005-2025 роки (розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 р. № 675-р),  «Регіональною цільовою екологічною програмою розвитку заповідної справи у Львівській області на період 2009-2020 років» ( затвердженою рішенням Львівської обласної ради від02.12.2008 р. № 765), Програмою охорони навколишнього природного середовища Львівської області на 2016-2020роки, Програмою охорони навколишнього природного середовища Сокальського району Львівської області на 2016-2020 роки (затвердженою рішенням Сокальської районної ради від 31.03.2016року №71), створення багатофункціональних природоохоронних територій, якими є національні природні парки (надалі-НПП), відповідає завданням щодо максимального зміцнення природної основи біорізноманіття держави та оптимізацію природно-ресурсного потенціалів територій, насамперед рекреаційного, туристичного та біоресурсного, шляхом переорієнтації відповідних секторів економіки на екологічно спрямоване та економічно більш вигідне в перспективі господарювання.

НПП також відіграють важливе значення як ключові елементи екологічних мереж як в межах держави, та і в транскордонному аспекті (оскільки територія Сокальського району межує з Республікою Польща)

Екологічна ситуація у Сокальському районі сьогодні зумовлена як проблемами, які породжені десятками років тому, так і сучасними. Значною мірою  на стан довкілля Сокальського району сильно впливають підприємства у гірничо-добувній промисловості, об’єкти муніципальної інфраструктури населених пунктів та методи ведення сільського та лісового господарства.

Як наслідок діяльності гірничої промисловості, ми маємо катастрофічну ситуацію з забрудненням підземних грунтових вод та ґрунтів (перше місце по області серед районів). Також масово всихають та вирізаються ліси, що разом з посухою спричинило різке зменшення рівня ґрунтових вод на Сокальщині, а також погіршився стан атмосферного повітря. 

Ми сьогодні розуміємо, що невдовзі постане питання про якість та кількість питної води. Незважаючи на те, що в Сокальському районі затверджені найбільші запаси питної води в порівнянні з іншими районами Львівської області, якщо терміново не впровадити відповідні заходи щодо збереження лісів, боліт, луків, заплав рік вже сьогодні, то ситуація буде погіршуватися з кожним роком. Єдиний вихід – збереження і збільшення лісів, створення нових природо-заповідних об’єктів, збільшення лісистості, які позитивно вплинуть і стабілізують  екологічну ситуацію в районі.  Єдиним дієвим заходом в даній ситуації може бути лише створення НПП на території району.

З огляду на потребу впровадження зазначених вище Указу та Програм, планується створити відповідний природоохоронний об’єкт комплексного значення в ранзі національного природного парку. Варто відзначити, що на противагу іншим адміністративним районам Львівської області, в Сокальському районі станом на сьогодні не створено жодного національного природного парку.

Також відсутні природо-заповідні території з захисту фауни.  Всі наявні великі природо-охоронні об’єкти в районі, були створені ще у 1984 році. Площа їх є дуже незначна і вони не охороняють та не охоплюють всю повноту біорізноманіття, яке є в екосистемах району, в умовах Малого Полісся та Волинської височини.

Проте природа і фауна Сокальщини досить різноманітна, але потребує негайної охорони. В районі збереглися ряд унікальних природно-територіальних комплексів, які репрезентують Мале Полісся та Волинську височину. Багато таких унікальних природних комплексів просто не описані та не зафіксовані, оскільки більшість науковців просто не звертали уваги на ці терени через сильно розвинену промисловість, оскільки вважали, що вважали, що природні екосистеми та біотопи вже давно знищені, проте в дійсності ситуація зовсім інша.

Слід зазначити, що через територію району  (через Мале Полісся та Волинську височину) проходить транскордонний коридор Загальноєвропейської  екологічної мережі та екологічний коридор національної екологічної мережі.

Також на території Сокальського району розміщені два об’єкти що вже внесені до мережі ЄС Natura 2000 через Смарагдову мережу, а саме: СО UA0000180 – Болотня та CO UA0000248 – Сокальський. На території цих об’єктів зростає та проживає ряд видів та знаходяться біотопи, які мають дуже високу міжнародну цінність, підтверджену урядами 49 країн, які підписали Бернську конвенцію та Європейським Союзом.

Серед екологічних проблем району, які підлягають вирішенню після створення національного природного парку в перспективі, слід виділити:

1. виснажливе використання біоресурсів та зменшення біорізноманіття;


2. необґрунтоване масове осушення боліт і озер на території району протягом останнього сторіччя, що призвело до зниження грунтових вод, погіршення якості води, що суттєво зменшило біорізноманіття.


3. забруднення поверхневих вод внаслідок скидання неочищених або недостатньо очищених стоків, що пов’язано з відсутністю очисних споруд, фізичним і моральним зносом водопровідно-каналізаційних систем, недостатнім фінансуванням їх утримання, ремонту і реконструкції.


4. недостатні обсяги утилізації відходів, відсутність обладнаних належним чином полігонів для захоронення відходів і, як наслідок, забруднення території  (земель, лісів, водоохоронних зон водних об’єктів)  промисловими та побутовими відходами;


5. забруднення повітря та земель внаслідок  діяльності промисловості.

 

Загальна характеристика території проектованого НПП.

У зв’язку з тим, що територія Сокальського району складається з двох зон, а саме зони мішаних лісів (Мале Полісся) та зони лісостепу (Волинська височина - Сокальське пасмо), на території району сформувалися унікальні природні комплекси, яких немає в іншій частині Львівської області.

Майбутній проектований національний природний парк планується створити кластерного типу, з метою включення в нього та представлення різних унікальних природних комплексів для збереження біорізноманіття, оскільки територія району досить велика і при розробці обґрунтування та проекту створення НПП необхідно врахувати діяльність промислових підприємств.

При розробці проекту створення НПП кластери планується зв’язати за допомогою охоронних зон річок та екокоридорів.

Слід зазначити, що більшість природно-охоронних об’єктів району було створено в 1978 та 1984 роках, і лише 5 дерев у 2011 році були зачислені до ботанічних пам’яток природи місцевого значення. Тобто робота по виявленню і відведенню особливо цінних природно - охоронних об’єктів з метою збереження червонокнижних видів та біорізноманіття у Сокальському районі в період незалежності з 1991 року практично не проводилась. Також не проводилась інвентаризація діючих об’єктів природно-заповідного фонду, що розміщені на території Сокальського району.

У 2016 році в Сокальському районі вперше районною радою прийнята Програма  охорони навколишнього природного середовища Сокальського району Львівської області на 2016-2020 роки. Відповідно до цієї програми у 2017 році будуть проведені роботи щодо інвентаризації старих, та виявлення і створення нових об’єктів природно-заповідного фонду. Одна з основних завдань програми –це створення національного природного парку в районі.

Ядро майбутнього парку складуть діючі об’єкти природно-заповідного фонду, а також ті, які будуть виявлені при обстеженні території району.

Першочергово до територій майбутнього НПП будуть включені болота та лучно-болотні угіддя, а також лісові угіддя.

Включення всіх територій буде погоджено з місцевим населенням та відповідними органами місцевого самоврядування.

За умови створення національного природного парку, громада Сокальщини отримає такі переваги:

• чисте довкілля, збереженість природних ресурсів;


• збереженість культурних та господарських традицій;


• невиснажливе використання частини лісових ресурсів шляхом переведення лісів із категорії експлуатаційних у категорію природоохоронних;


• забезпечення функціонування транскордонного екологічного коридору для великих ссавців та інших тварин та птахів;


• нові робочі місця (орієнтовно 60 - 120) залежно від площі НПП;


• надходження в місцеві бюджети з державного бюджету (установа загальнодержавного значення);


• сприяння розвитку туризму;


• розвиток підприємництва, пов’язаного з екотуризмом;


• увагу світової спільноти, інвестиційну привабливість території;


• якісну екологічну освіту та екологічне виховання;


• стимул для розвитку нових контрольно-пропускних пунктів на кордоні з Республікою Польща (переходи біля м. Белз та м.Угнів);


• збереження історико - архітектурних пам’яток.

 

Біотична складова території проектованого НПП.

Південна частина району розташована в зоні мішаних лісів (Мале Полісся), а північна частина в зоні лісостепу (Волинська височина - Сокальське пасмо).

Дані території характеризуються як лісовою, так і лісостеповою рослинністю. Її розвитку тут сприяють кліматичні і ґрунтові умови, а також характер рельєфу.           

Мале Полісся - найрівніша територія в межах Сокальського району та Львівської області. Місцями вона настільки плоска, що нахили майже не помітні, а вода після дощу не спливає, як звично, схилами, а застоюється калюжами на місці випадання. В цілому, в межах Малого Полісся діапазон абсолютних висот коливається від 187 до 330 м, що не дозволяє відносити його до низовин. Найбільш вирівняною і плоскою є центральна смуга Малого Полісся.

В адміністративному Сокальському районі знаходиться центральна  та північна частина Малого Полісся.

У центральній частині Малого Полісся поширена майже плоска поверхня з ледь вираженою хвилястістю і локальними перевищеннями 3-10 м. Річки тут течуть у слабо виражених долинах, а на межиріччях багато майже безстічних заболочених знижень. Вододіли виражені дуже слабо і лише в окремих випадках (між ріками Рата і Болотня) простягаються виразними прямолінійними пасмами.

Дуже цікавими формами рельєфу тут є дюни, що розташовані поодиноко групами чи ланцюгами. Дюни мають відносні висоти 5-10-15 (до 25) м, а крутизна їх схилів - 3-7-15 градусів. Смуга Малого Полісся, де дюни є характерним елементом рельєфу території простягаються від державного західного кордону (між м. Угнівом і Рава-Руська) до східних меж області в околицях Бродів. На топографічних картах цю смугу можна виділити за скупченням зелених плям лісів, які є індикатором піщаних відкладів і разом з ними - дюн.

Північна частина Малого Полісся - припіднята і слабо хвиляста. Особливо виразно це проявляється (перед Волинською височиною) смузі - біля сіл Карів, Домашів, Корчин, м. Белз, в напрямку м. Радехів, с. Лопатин, де близько до поверхи виходять мергелі. Подібна ситуація спостерігається і з південного боку Малого Полісся, де відклади мергелю знову близькі до поверхні.

Волинська височина – в межі Сокальського району і північну частину Львівської області входить південне пасмо Волинської височини – що називається Сокальське пасмо.

Це невисоке (до 290 м) хвилясте підвищення, що простягається широтно і продовжується на заході в Польщі і на сході - у Волинській області. Височина розділена на окремі частини долиною р. Західний Буг - широкою і добре сформованою з пологим і відносно низьким лівим берегом та високим правим берегом. У височину врізаються долини коротких річок, що виходять до основної долини - до Бугу.

Відносні висоти (перевищення вододілів над долинами) тут коливаються у межах 100 м, хоч переважають 20-40 метрові перепади. Лівобережна частина височини має більш плавні форми рельєфу, сформовані терасові рівні. Правобережна частина височини ускладнена глибшими і різкішими врізами, крутішими схилами. З південного боку Сокальська височина закінчується виразним прямолінійним уступним зниженням до Малого Полісся.

Серед дерев на Малому Поліссі - сосна, вільха, береза, ялина, осика. Грабово-дубові лісі ростуть на опідзолених чорноземах, соснові - на піщаних дюнах і торфовищах. У грабово-дубових лісах підлісок багатий на ліщину, крушину, трав'яний покрив досить строкатий. Тут поряд з папороттю і хвощами багато квітів, серед яких - підсніжники, проліски, конвалія та ін. У хвойних лісах підлісок небагатий - це переважно мохи і лишайники (хвойний мох, оленячий лишайник, чебрець). На території району є великі ділянки, зайняті болотяною рослинністю (осока, хвощ, сфагновий мох тощо).

На Волинській височині серед дерев переважають граб, дуб, вільха, береза, липа.

Лучна рослинність майже винищена, оскільки значна частина площ  розорана. Більшість її збереглася на Малому Поліссі.

Площа лісів понад 25% території району. Більше їх на Малому Поліссі.

Природоохоронна територія станом на 01.01.2017 року складає 3299,10 га. (2,1% від загальної площі), при загальній площі району -157300,00 га.

До природно-заповідного фонду в межах Сокальського району належать:

 

Назва об’єкта ПЗФ	Площа, га	Адміністративне розташування та місцезнаходження об’єкту ПЗФ	Назва підприємства, установи – землекористувача (землевласника), у віддані якого знаходиться об’єкт ПЗФ	Рішення, згідно з яким створено об’єкт ПЗФ,  тощо.
Волицький	150,00	Сокальський р-н, Волицьке л-во, кв.22 (в.3), 23 (в.2), 24 (в.2)	ДП «Рава-Руський лісгосп»	1978*
Борове	25,00	Сокальський р-н,  Великомостівське л-во, кв.16,       в.5,16	ДП «Жовківський лісгосп»	1984*
Великомостівське	27,00	Сокальський р-н, Великомостівське л-во, кв.20, в.4	ДП «Жовківський лісгосп»	1984*
Борок	34,00	Сокальський р-н, Сокальське л-во, кв.40, в.3, кв.43, в.2	ДП «Радехівський лісгосп»	1984*
Парк XVIII ст.	5,00	Сокальський р-н, с. Тартаків	Тартаківська сільська рада	1984*
Федорівка	1409,00	Сокальський р-н, Сокальське л-во, кв.72-88	ДП «Радехівський лісгосп»	1984*
Великий ліс	1649,00	Сокальський р-н, Радехівський р-н, Сокальське л-во, кв.44-45, 57-71	ДП «Радехівський лісгосп»	1984*
Віковий ясен	0,05	м. Сокаль, біля церкви	Сокальська міська рада	1984*
Віковий ясен	0,05	Біля м. Сокаль,	Сокальська міська рада	1984*
Дуб Куличків	0,00	с. Куличків, Сокальський р-н.	Великомостівська рада	2011*
Дуб Длань Русі	0,00	с. Велике, Сокальський р-н. Бендюзьське л-во, кв.62, в.6	ДП «Радехівський лісгосп»	2011*
Дуб Спасителя	0,00	с. Муроване, Сокальський р-н.	Мурованська сільська рада	2011*
Ясен Яна Павліковського	0,00	м.Угнів, Сокальський р-н.	Угнівська міська рада	2011*
Липа Святого Михаїла	0,00	с. Бодячів, Сокальський р-н.	Смиківська сільська рада	2011*

1978* - Постанова Ради Міністрів УРСР від 03.08.1978 р. №383. 

1984* - Рішення виконкому Львівської обласної ради від 09.10.1984р. №495.

2011* - Рішення Львівської обласної ради від 14.07.2011 №206.

При цьому на територію природо-заповідного фонду що розміщена на Малому Поліссі в межах району припадає – 202,00 га, а в межах Волинської височини – 3097,10 га відповідно. Зрозуміло, що такі площі не дають можливості вберегти види, які зникають на території нашого району.

 

Історико-культурна спадщина на території проектованого НПП.

 Історико-культурна спадщина є одним з  важливих показників рівня  цивiлiзованостi  суспільства та життєдiяльностi  нації.

За кількістю об’єктів історико-культурної спадщини з Сокальським районом  може лише позмагатися Жовківський та Яворівський райони.

Міста Белз, Угнів, Великі Мости, Сокаль занесені до переліку історичних населених місць України, тобто вони самі по собі вже є надбанням та цінністю.

Сокальщина має самобутнє iсторико-культурне середовище, багате на пам’ятки архітектури та містобудування, iсторiї, мистецтва та археології.  У Сокальському районі зареєстровано:

пам’ятка археології національного значення:

 – Городище літописного міста Белз;

19 пам’яток архітектури національного значення:

• Церква Св Миколая 16 ст. (мур.) у м Сокалі,

• Костел Пресвятої Богородиці, монастирські приміщення ордену Бернандинів 1604-1649 рр.  (мур.) у cмт. Жвирка,
  
  
  
  • Монастирські келії, 1604-1619рр. (мур.) у cмт. Жвирка,
  
  
  • Мури з брамою, ХVII – XVIII ст.. (мур.) у cмт. Жвирка,
  
  
  • Палац Потоцьких к. ХІХ ст.., (мур ) у с Тартаків,
  
  
  • Флігель к. ХІХ ст.., (мур ) у с Тартаків,
  
  
  • Мури замку ХVII ст.. у с Тартаків,
  
  
  
  


• Костел Св.Миколая монастиря св.Домініканок, 1653р. (мур.) у м.Белзі,
  
  
  
  • Монастирські келії, 1743р. (мур.) у м.Белзі,
  
  
  • Вежа-каплиця, 1606р. (мур.) у м.Белзі,
  
  
  • Церква Св.Параскеви, ХVII ст.., (дер.) у м.Белзі,
  
  
  • Дзвіниця церкви Св.Параскеви, ХІХ ст.., (дер.) у м.Белзі,
  
  
  
  


• Костел Св.Марка 1688-1693 рр. (мур.) у с.Варяж,


• Костел  Успіння Пр.Богородиці 1642, 1625 рр./мур./ у м.Угнові,


• Церква Св Миколая 1782 р. (дер.) у с. Княже,


• Дзвіниця церкви Св Миколая 1782 р. (дер.) у с. Княже,


• Церква Св. Iвана Богослова 1782 р. (дер ), у с.Фусів,


• Дзвіниця церкви Св. Iвана Богослова 1782 р. (дер ), у с.Фусів,


• Церква Св.Косми і Дем’яна, 1862р. (дер.), у с.Цеблів.

50 пам’яток архітектури місцевого значення (з них 27 об’єктів дерев’яної сакральної архітектури);

83 нововиявлених об’єтiв культурної спадщини.

Заслуговують уваги й цінні історико–архітектурні об’єкти у м.Червоноград:

- Палац Потоцьких XVIIIст.;

- Святодухівський костел, Монастир Бернардинців 1642 р;

- Василіянський монастир 1771−1776 рр.

Особливої уваги заслуговує історичне стародавне місто Белз.

Белз - одне з найдавніших міст Східної Європи. На історичній арені Белз з’явився на початку XI ст. вже як значне місто західної окраїни Київської Русі. Вперше місто згадане літописцем у 1030 році, коли київський князь Ярослав Мудрий здiйснив похiд проти польського короля, щоб вiдвоювати Червенськi гради, і здобув Белз.

В історичній пам’яті нашого народу Белз постає як давня столиця князівства, місце багатьох подій княжої доби. У ньому відбулося перше зібрання ієрархів української та римської церкви. Поляки цінують Белз як місто, з якого до Польщі було припроваджено до Ченстохови чудотворний Образ Богородиці, який став національною святинею. Для євреїв Белз - один з духовних центрів хасидизму другої половини XIX - початку XX ст. Впродовж кількох сторіч у Белзі співіснували три громади - русинів (українців), юдеїв та поляків.

Сучасний Белз є лише тінню минулої слави княжої столиці. Місто вабить своєю скромністю, величчю, загадковістю. Тут можна помолитись до Образу Белзько-Ченстоховської Богородиці (в каплиці на Замочку встановлено копію Чудотворного Образу). Величні оборонні вали, мальовничі руїни монастирів Домініканів та Домініканок, Св. Миколай з мозаїки церкви, загадкова мурована шестикутна вежа, дерев'яна церква Св. Параскеви, надгробні мацеви на белзькому єврейському кладовищі - це пам'ятки культурної спадщини, ті збережені фраґменти, що нагадують нам, що Белз - місто з багатою історією, яке населяли талановиті та працьовиті люди.

Для дослідження, збереження та популяризації багатої духовної, історичної та культурної спадщини міста у 2001 р. згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №1678, був створений Державний історико-культурний заповідник у м.Белзі, який успішно функціонує й до сьогодні. На його балансі багато архітектурних пам’яток міст Белза та Угнова, с.Варяж.

У 2007-2011 рр. заповідник належав до сфери управління Міністерства регіонального розвитку та будівництва України. З 25 грудня 2011 р. -переданий до сфери управління Міністерства культури України. Заповідник є науково-дослідною та культурно-просвітницькою установою, що забезпечує виявлення, дослідження, збереження, популяризацію та використання культурної спадщини Белзу і довкілля. У лютому 2010 р. заповідник став колективним членом Українського національного комітету Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць (УНК ІКОМОС).

Багато пам’яток також розміщені в м. Сокалі, смт.Жвирка, с. Тартаків та інших населених пунктах району.

Створення національного природного парку буде сприяти забезпеченню та розвитку охорони культурної спадщини з метою соцiально-культурного та духовного  розвитку району, дозволить поєднати наявний унікальний потенціал навколишнього природного середовища та об’єктів історико-архітектурної спадщини, розвинути туристичну галузь.

Враховуючи те, що Сокальський район межує з Жовківським районом,  де є Яворівський національний парк, і те що ці два райони межують з територією Республіки Польща, доцільно в майбутньому було б створити міжнародні туристичні історико - природознавчі маршрути по даних територіях.

 

У зв’язку з вище наведеним, просимо розглянути питання щодо схвалення створення на території Сокальського району Львівської області національного природного парку з підпорядкуванням його Міністерству екології та природних ресурсів України (назва та емблема парку буде визначена після проведення відповідного конкурсу з залученням дітей шкільного віку).

Також просимо ініціювати процес підготовки проекту створення і організації майбутнього національного природного парку, погодження площі території та подання відповідного клопотання до Адміністрації Президента України.

 

Прийнято на  ХІХ сесії

Сокальської районної ради

Львівської області

VII скликання

30 червня  2017 року