ПРОЕКТ
СОКАЛЬСЬКА  РАЙОННА  РАДА
ЛЬВІВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ
________ сесія  VІІ__скликання
Р І Ш Е Н Н Я №_________
_______  2018 року                                                                         м.Сокаль

 
Про звернення Сокальської районної ради Львівської області щодо  підвищення цін на газ
 
 

Керуючись ст.ст. 140, 144 Конституцiї України, Законом України «Про мiсцеве самоврядування в Українi»,  Сокальської районна рада Львівської області, –
 
В И Р I Ш И ЛА :

 

1. Прийняти звернення Сокальської районної ради Львівської області щодо підвищення цін на газ, що додається.
2. Направити звернення до Президента України Порошенка П.О., Прем’єр-мiнiстра України Гройсмана В.Б.
3. Контроль за виконанням рiшення покласти на постiйнукомiсiю районної ради з питань євроінтеграції, взаємодії з місцевими радами, децентралізації, регламенту, депутатської етики, законності та взаємодії з ЗМІ  (голова комісії Притулко В.Я.) 

 

Голова районної ради                                                                                              Микола Пасько
 

   
Ми, депутати __________________ ради, від імені членів нашої громади (або громад _________ області/району) закликаємо не допустити реалізацію урядового рішення про підвищення на 23.5% ціни на газ для населення та фінансування «за рахунок» українців чергових дірок у бюджеті чи кишень газових олігархів.
Прикметно, що це рішення урядом було прийнято фактично після початку опалювального сезону та прийняття Верховною Радою у першому читанні проекту держбюджету на 2019 рік, що показує безсистемність та безвідповідальність урядової політики у цій сфері.
Аргументи влади щодо вимушеності вказаного підвищення у зв’язку із загрозою кризи та банкрутства жодним чином не можуть бути виправданням фактичної бездіяльності влади в цьому питанні протягом останніх трьох років. Адже, обґрунтовуючи значне підвищення ціни на газ для населення ще у 2016 році уряд та Нафтогаз України мотивував це наступним:
- по-перше, необхідністю забезпечити надійність поставок газу. Хоча, як і в 2016 році, так і зараз потреби населення, фактично, покривались газом українського видобутку.
У 2016 році ціна на газ все-таки суттєво зросла, а надійність поставок газу для населення впала катастрофічно (столиця без гарячої води більше 6-ти місяців, від газопостачання у зимовий період відключали котельні у м.Сміла, Кропивницькому, Житомирі, Гадяч тощо). Тому навряд чи, під «надійністю поставок» газовики розуміли те саме, що оголошував уряд громадянам. На жаль, центральна влада так і не змогла забезпечити надійне теплопостачання для населення.
- по-друге, необхідністю підвищити енергонезалежність країни, тобто власний видобуток газу. Прийнята у грудні 2016 року Концепція розвитку газовидобувної галузі України передбачала досягнення повної газової незалежності до 2020 року, тобто зростання приблизно на 30% власного видобутку. Але за три роки зростання склало менше 3% та запланований концепцією обсяг видобутку у 2018 році у розмірі 16,5 млрд. куб.метрів так і не досягнутий.
Очевидно, що незважаючи на зростання ціни, газовики підвищили лише власну фінансову незалежність, оскільки жоден інвестор у видобуток газу за останні 4 роки не зайшов. А непрозорість та корупційність газовидобувної галузі залишилась на такому рівні, що навіть державна компанія Укргазвидобування не змогла отримати дозвіл Полтавської облради на розробку родовища!
- по-третє, необхідністю побороти корупцію, оскільки різні ціни для населення і підприємств дозволяють облгазам перекручувати дані споживання і, фактично, продавати «пільговий газ» неправильним категоріям споживачів, незаконно заробляючи на цьому від держави у вигляді субсидій. При цьому, за три роки уряд так і не доклав зусиль, щоб зменшити можливість махінацій зі сторони облгазів, наприклад, забезпечивши поквартирний облік газу. Адже, без забезпечення 100% комерційного обліку споживання газу, зростання ціни на газ веде лише до збільшення «незаконних» заробітків облгазів, оскільки обсяг субсидій зростає.
Отже, зміна ціни газу в період опалювального сезону, яка не узгоджена в часі з встановленими законодавством термінами проходження регуляторної процедури зміни тарифів на теплову енергію, призводить до збитків підприємств теплопостачання, їхньої неспроможності розраховуватися вчасно за газ, до накопичення штрафних санкцій, а відтак, наносить матеріальних збитків як територіальним громадам - власникам підприємств, так і платникам податків, які через безвідповідальні дії уряду, будуть погашати штрафні санкції із єдино можливого джерела - місцевого бюджету.
Вже сьогодні борги теплопостачальних підприємств перед газопостачальної компанією становлять більше 13 млрд. грн, а штрафні санкції - близько 7 млрд. грн.
Таким чином, в новій формулі уряду щодо зміни ціни на газ  відсутня економічна логіка та справедливість, адже така політика умисно робить людей бідними, щоб у підсумку механізмами «субсидій» нібито захистити людей, а насправді підвищити надприбутки (за оцінками рентабельність продажу видобутого газу може сягати 50%) газовидобувним підприємствам.
Створюється ланцюг штучного заганяння українців у бідність, або вимивання з кишень сімейних бюджетів коштів на оплату газу. А також завдає збитків територіальним громадам, які є власниками більшості підприємств теплопостачання.
При цьому, в Україні видобувається власний газ і він становить більше 60% від того, що ми всі, і населення, і бізнеси, споживаємо. Але за новими правилами платити  ми маємо за нього європейську ціну, тобто ми нищимо середній клас тільки через те, що ми ціну українського газу, видобутого тут, прирівнюємо до ціни газу європейського.
Враховуючи вищесказане, з метою відновлення справедливості для населення як споживачів газу , просимо:
1. Скасувати рішення про підвищення тарифів на газ для населення
2. Забезпечити виконання вимог законодавства щодо 100% поквартирного обліку газу, першочергово - для одержувачів субсидій.
3. Збільшити фінансування державних програм в сфері підвищення енергоефективності зокрема програми утеплення будинків (програма теплих кредитів з можливістю фінансувати проекти до 300 тис. грн) як багатоквартирних будинків, так і будинків котеджного типу в містах, селах та селищах  з 400 млн. грн. щонайменше до 2 млрд. гривень.
4. Забезпечити реальну монетизацію субсидій, тобто перерахування коштів безпосередньо субсидіанту, а не постачальнику послуг.
5. Створити державний фонд (або розширити можливості фонду енергоефективності) для підтримки першочергових інвестицій в проекти переведення систем теплопостачання (з 4-ьохтрубної на 2-хтрубну) для широкомасштабного встановлення індивідуальних теплових пунктів та можливості суттєвого зменшення втрат тепла і води в мережах, раціонального споживання тепла та підвищення якості послуг за рахунок регулювання споживання тепла в багатоквартирних будинках.